Мандрівка мала бути клубним виїздом “Аркони” з метою відвідування нового музею, що віднедавна функціонує на території ставки Гітлера, але у ній взяло учать лише два чоловіки, тому на клубний виїзд не тягне. У будь-якому випадку “к вечеру уставшие но счасливые мы вернулись домой!” як у кращих традиціях піонерських шкільних творів :)
Почалося усе з того, що ми прийшли до брами музею, погрюкали у неї і пішли собі далі, бо ніхто її не відчиняв. А пішли ми прогулятися по відкритій території ставки. Біля входу молодий енергійний чоловік запропонував нам екскурсію вартістю 20 грн. Ми запитали чи працює музей. Він відповів що не знає, але ставка є частиною краєзнавчого музею і ще раз запропонував екскурсію. Ми вирішили що варто підтримати музей і оплатили екскурсію. Хлопець досить енергійно і впевнено почав розповідати про процес будівництва ставки і що вона собою являла. На момент коли ми підійшли до найближчої воронки з уламками залізобетонних блоків він вже встиг розповісти що Гітлер звідси командував битвою за Сталінград і допускався стратегічних помилок через те що на його розумові здібності негативно впливав радіоактивний граніт, щебінь з якого використовувався при будівництві стін укріплень. На цьому етапі мій супутник ввічливо попросив його зупинити екскурсію і нікому більше цього не розказувати. Під час прогулянки лісовою територією я дізнався що наш екскурсовод допустив ще ряд грубих помилок і безапеляційно висловлював безпідставні твердження, тоді мені стало соромно за наш краєзнавчий музей. Але сором і образа на музей досить скоро змінилися на промені ненависті направлені на конкретну людину. Коли після відвідування лісової частини ми проходили повз сам музей він вже був відкритий і чергова у ході розмови повідомила нас що платної екскурсії на ставку немає, а хлопець з яким ми зіштовхнулись це місцевий, що начитався інтернетів. Усе одразу стало на свої місця. Тоді було прийнято повернутися і натовкти йому пику, але спритний Остап Бендер десь подівся. Ну та й ладно, хай йому гикається якщо хтось прочитає цей текст. А якщо прочитаєте то майте на увазі:
офіційної платної екскурсії на ставку Гітлера не існує існувало! Пропонуючий її – шахрай!
UPD 13.20.2013: Вже існує!
Вимагайте у таких людей чеки та квитанції і не потрапите у таку ситуацію як я.
А далі був сам музей. Екскурсія у ньому також коштує 20 грн. Жінка екскурсовод вже після першого стенду зауважила що це скоріше не музей, а виставка і тут до історії можна торкнутися. І дійсно, багато експонатів можна тримати в руках, перевіряти як вони працюють, або уявляти як працювали. Так, велике враження на мене справив робочий грамофон, який не з першої спроби, але все-таки відтворив для нас одну з доріжок грамплатівки.
Ну, і на завершення трошки фото. У приміщенні музею досить темно, а знімав я на телефон, тому якість не дуже, але краще якось ніж ніяк.
