Зміст:
Стежки та дороги
Доріжки, вкриті гравієм мають бути зображені знаком 529. Цей знак використовується для зображення доріжок з будь-яким покриттям, незалежно від того чи це асфальт, гравій, плитка чи бетон.
Ширина доріжки не повинна грати ролі коли ви вибираєте між використанням знаку 529 – ділянка з покриттям, або 507 – маленька стежка. Назва знаку 529 вказує на те що його слід розглядати саме як площадний, а не лінійний об’єкт. Доріжки з покриттям показуються знаком 529 незалежно від їх ширини.
Мені довелося зробити кілька виключень щоб показати невеликі сходи на доріжці без покриття – у цьому випадку я використав знак 507 вздовж усієї доріжки.
Хоча ISSOM2007 не регламентує мінімальну ширину доріжки з покриттям, до стандартних знаків програм OCAD та OpenOrienteering Maper включений знак мінімальної асфальтованої доріжки, завширшки 0.35 мм. Я рекомендую не приймати ISSOM буквально у цьому місці та показувати дуже маленькі асфальтовані доріжки саме цим знаком (а не у масштабі, як площадні об’єкти). Це одне з допустимих перебільшень, яке сильно покращує читаність карти – прим. пер.
Хоча між проїздною та пішохідною частинами є невеличка смужка газону, вона може виявитись надто вузькою для відображення на карті. У цьому випадку я використав одну чорну лінію (знак 529.1). Моє емпіричне правило – якщо така межа менша ніж 40-50 см на місцевості – тобто 0.1 мм на карті – вона надто маленька для зображення і має бути упущена. Сама чорна лінія, яка має її обрамляти, має товщину 0.07 мм, що дорівнює 30 см на місцевості.
На цьому прикладі показано доріжки без покриття, тому використано знак 506.1. Доріжка ліворуч маленька (вона була ще меншою, коли малювалася карта), тому вона зображена знаком 507.
Так виявляється ще одна проблема ISSOM, яка особливо гостро стає у лісовому спринті. Різниця між двома знаками (506.1 та 507) дуже велика, тоді як на місцевості доріжки виглядають майже однаково.
Чи показувати бордюри між проїздною частиною та тротуаром – це більше справа смаку. Згідно з специфікацією вони мають бути упущені, якщо вони не допомагають навігації. З іншої сторони, я вважаю що вони передають спортсмену додаткову інформацію про характер місцевості. Наприклад у цьому випадку, дорогу з незалежними джерелами трафіку, тобто велику дорогу та вузьку асфальтовану смугу вздовж неї. Крім того, я вважаю що карта виглядає більш естетично з бордюрами. Зверніть увагу, якщо бордюри показуються в одній частині карти (наприклад вздовж великої дороги), то слід показувати їх і на решті карти, для забезпечення її цілісності.
Колір та межі
Відповідно до ISSOM, межі асфальтованої ділянки та колір її заповнення можуть відрізнятися у міській та неміській частинах карти, навіть у межах однієї карти. Це означає що ви маєте використовувати різні знаки для відображення одного і того самого об’єкту в різних частинах карти. Я вважаю що це нелогічно і дещо заплутано – так ви ризикуєте отримати коряву карту.
Як компромісне рішення, я зазвичай використовую товсту межу (0.14 мм) у якості границі між ділянкою з покриттям і ділянкою без покриття, не залежно від того йде мова про міську територію, чи ні. Тонку межу (0.07 мм) я використовую для зображення бордюра у межах ділянки з покриттям, наприклад між дорогою та тротуаром, як це показано на зразку ліворуч. А колір заповнення у цьому випадку однаковий по всій карті.
Суворе дотримання ISSOM означає що дорога чи стежка на межі міської та неміської ділянки повинна мати різні границі на різних своїх сторонах. Це демонструє зразок ліворуч. З цією вимогою все добре, доки ми говоримо про широкі дороги, подібні до тої що на зразку, але якщо мова піде про мінімальну доріжку (0.35 мм завширшки), то це виглядає наче якась помилка.
Ще більше ріже око заповнення коричневим кольором, який має бути на 20% густішим у неміській частині карти.
Але дійсно суворе трактування ISSOM може означати що заповнення дороги при переході від міської до неміської частини карти, має змінюватись на середині такої дороги. Ладно, може тут я вже і перегнув… :-)
Також мені довелося бачити інші способи застосування різниці у кольорі заповнення. На французьких картах різна інтенсивність коричневого використовується щоб показати різні рівні в багаторівневих структурах, або щоб відділити області де може з’явитися моторизований транспорт, як це показано на зразку. Жодне з цих застосувань, звісно, не відповідає ISSOM
Далі буде…